Коли почалося повномасштабне вторгнення волонтерів було не багато, і Руслан Герасимчук можливо навіть і не задумувався про волонтерство.На початку березня рашистські війська все ближче підходили до Києва, тому Руслан з сім'єю вирішили виїхати до Львова. Але так сталося, що доля занесла їх у Сколівській район Львівської області. Там Руслан пішов до ТЦК ставати на військовий облік, де і дізнався про величезну потребу ЗСУ в допомозі. Все почалося з медицини. Сколівські жінки шили персональні аптечки, які лікар з бойовим досвідом наповнював всім необхідним для надання першої невідкладної допомоги.
Руслан Герасимчук та його команда їздили на кордон для отримання мед препаратів, перевозили гуманітарну допомогу на ХАБи (розподільчі пункти). Потім готові аптечки та інші медичні засоби передавали на передову. Варто сказати що не медициною єдиною допомагали хлопцям. Також возили серветки, засоби особистої гігієни, консерви. Крім того, допомагали та переселенцям, і жителям прифронтових зон, це були їжа, памперси, серветки, медичні засоби.
